Дрьомін Андрій  Сергійович

Народився 03.01.1982 в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області український військовик, рядовий міліції (Міністерство внутрішніх справ України), боєць-гранатометник батальйону «Азов» - загинув 10.08.2014, під Іловайськом Донецької області.

Друзі та знайомі, згадуючи його, в один голос називають Андрія «Світляком» -  світлою, доброю людиною із «золотими» руками.

Андрій був активним учасником УНА-УНСО, стояв біля витоків створення об’єднання. Він був щирим патріотом, тому ніколи не залишався осторонь боротьби українського народу за свої права і Незалежність.

Власне тому Революцію гідності провів на Майдані, перебуваючи там у найтрагічніші дні великих втрат.

Історія спіткнулася. Бо ковзько : 

Крутий віраж і сніг щось налетів. 
А тут ось дума про братів азовських. 
Та то, історіє, вже не про тих братів. 
Ті в сиву даль зійшли з віків ескортом. 
Вже й кров застигла в думі, як смола. 

 Нові брати в "Азов" ідуть, в когорти, 

Щоб Україна встояла й жила. 
Кується воля. Меч Арея - криця, 

 Виблискує вогню священний креш. 
А що там, враже,є в руці синиця? 
А журавля у вирій проведеш? 
Брати воюють. Бо вони з "Азову", 
Їм Україна - ненька, а не шмат 
Землі. Не латка для імперії. 
Вона - свята від віку, від основ! 
Змотайся в саван царської матерії 
І здохни, враже! 
Йдуть брати в "Азов"!


Єдиний син у батьків-учителів, одружитися не встиг. Тривалий час проживали в Нововолинську, а потім перебралися до Великого Глибочка, де живуть батьки матері.

Служив у одній чоті з чоловіком Тетяни Чорновол Миколою Березовим, з яким зналися давно.

Той кинувся рятувати Андрія, але й сам потрапив під обстріл.

Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом у ході зіткнення з терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — гармату й кулемет заклинило, заглохнув двигун БМП, по вояках почали стріляти і з кулемета «Утьос», і снайпери. В ході бою двох військових було вбито, п’ятьох — поранено. Андрій отримав п’ять куль, дві з них витримав шолом, але інші виявилися смертельними.


Похований у рідному селі. Вшановуючи його  пам’ять на подвір’ї народного музею Ярослава та Слави Стецьків у селі Великий Глибочок відкрито меморіал, а в м.Тернополі на фасаді  будинку,  де жив український герой,  прикріплена меморіальна дошка.
 

Указом Президента Андрія нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).



Відкриття та освячення меморіалу Андрію Дрьоміну «Світляку» на подвір’ї народного музею Ярослава та Слави Стецьків, що діє у селі Великий Глибочок .

 
Меморіальна дошка на фасаді  будинку,  де жив український герой в м.Тернополі по  вул Крушельницької.

Дитяча письменниця Дзвінка Торохтушко написала казку «Світлячок», присвятивши Андрію Дрьоміну.