Відбувся з’їзд асоціації обласних та районних рад, де було обговорено питання діючої адміністративної реформи та наслідки і результати, які були досягнуті.

Участь у заході взяв «свободівець», голова Тернопільської районної ради Віктор Козорог.

-          Про що йшлося на цьому з’їзді?

-          Відповідно ми побачили, що крім великої кількості позитивних моментів є ряд і моментів, які нас спонукають задуматися і як на мене є негативними. Зокрема ми бачимо, що якщо первинна медична допомога її переведення є логічним на місцевий рівень, то якщо говорити про районні лікарні, тобто вторинний рівень медицини, то неприродній є їхнє перебування та управління і фінансування через первинну ланку. Вихід - або передання на субрегіональний рівень, або ж найвищий обласний рівень, однозначно не можна кидати медицину на місцевий рівень, однозначно, що дані процеси призводять до скорочення штату у районних лікарнях та відділень, а в деяких випадках і до їх закриття. Також не секрет, що ми бачимо неспроможність деяких громад  по сплаті енергоносіїв лікарні. Подекуди громади по своїй звичці навіть не хочуть брати на себе зобов’язання по сплаті енергоносіїв у районних лікарнях. Тому це питання таке кричуще.

-          А яка ситуація в інших сферах життя?

-          Стосовно культури, так звичайно з ходом реформи і переформатуванням закладів культури по громадах, сталася оптимізація цієї галузі, було вивільнено чимало працівників. Але разом з тим ми бачимо у цій сфері погіршення надання послуг, тому що якщо раніше діяли якісь в межах району народні колективи, ансамблі, гуртки народної творчості, то сьогодні практично мало яка громада може собі дозволити утримання таких колективів. Це ж однозначно є погіршення. А там де є погіршення ми ствердно можемо сказати, що реформа йде не в правильному напрямку. Тому над цим також варто задуматися і говорити про утримання таких культурних структур на вищому рівні як місцевий.

-          Чи можна змінити такі негативні дії?

-          Ми постійно про це говоримо, ми свої пропозиції надсилаємо і в Міністерство інфраструктури, і в Міністерство фінансів і надсилаємо звернення у Верховну Раду України, Офіс Президента та Кабінет Міністрів України, показуючи такі проблемні питання. Надіємося, що до нас дослухаються. Ми розуміємо, що на цей рік такі зміни неможливі, тому що є бюджетний кодекс, є податкове законодавство і надходження , є розбивка повноважень , є законодавство про місцеве самоврядування, але в подальшому однозначно, якщо влада має на меті отримати розвиток даних сфер життя, то однозначно нам потрібні зміни, які потрібно ввести якнайшвидше.

-          Всі надіялися, що з реформою децентралізації будь-яка адміністративна послуга буде ближчою, доступною та дешевою до пересічного мешканця…

-           Що ми бачимо на сьогодні, ми бачимо, що у громаді відкривається один ЦНАП, це якщо відкривається, замість того, що колись можна було будь-яку довідку отримати у сільській раді, в секретаря на місці, то на сьогодні покращення для пересічного громадянина не відбулося. Так є багато популізму і мови про те наскільки все змінилося, але факти є фактами. І політика, яка сьогодні ведеться, призводить до того, щоб село вимирало, щоб з сільської місцевості виїжджали люди, в тому числі і на заробітки, і певною мірою, щоб відбувалася урбанізація.

-          Чи вирішили на державному рівні питання з фінансуванням районних рад?

-          Першим стоїть сьогодні не питання фінансування районних рад, а першим на сьогодні стоїть питання надання повноважень радам, які б дали можливість оптимізувати місцеві бюджети, і фактично громадам виділяти більше коштів на їх розвиток. Тому що основна ціль та мета реформи децентралізації – надання кращої , доступної, якісної послуги на місці, відповідно вивільнення коштів з бюджетів для розвитку тих самих громад. Для цього потрібно було б певні питання оптимізувати, узагальнити і щоб були вільні кошти, які б можна було спрямувати на ремонт школи, клубу, місцевої дороги, на освітлення у громаді та інше. Разом з тим, одним із передумов для цього є – оптимізація певних галузей на рівні району, щоб наприклад не утворювати відділи та управління кожній громаді не «роздувати» свої штати, а ці повноваження частково делегувати на рівні району. Район це частково може робити узагальнено і за набагато менший ресурс. У нас сьогодні в жодному випадку не стоїть питання фінансування районних рад, його не потрібно, якщо немає повноважень, тому ми сьогодні наголошуємо на тому, що нам потрібні повноваження, щоб покращити життя людей, які живуть у громадах.

-          То виходить, що субрегіональний рівень варто залишити в Україні?

-          Субрегіональний рівень в такій великій державі як Україна просто необхідний. Свого часу з цією ж ситуацією стикнулися у Польщі. Маючи в 90-их роках аналогічну реформу вони спершу теж скасували субрегіональний рівень, а потім повернулися до нього, тому що побачили, що управління стало неможливим без цього рівня.

-          Реформа децентралізації в Україні є проваленою?

-          Кінцевим результатом реформи децентралізації є покращення надання послуг для населення, якщо цього не відбувається, значить реформа вважається проваленою, тоді треба зупинятися і дивитися, де є проблема і виправляти помилки, а не бігти галопом, тому що можна наробити багато безповоротного, яке потім негативно впливатиме на наше з вами життя.