Отець Євген Мацелюх

        Мацелю́х Євге́н Іва́нович (народився 1 січня 1893 р. в селищі Великі Бірки, помер на Тернопільщині — 21 листопада 1972 р., м. Стейтен-Айленд поблизу Нью-ЙоркаСША) — греко-католицький священик, український громадсько-культурний та церковний діяч, журналіст, редактор. Почесний крилошанин Львівської митрополичої консисторії.

Закінчив у 1913 році Тернопільську українську гімназію, у 1917 — Львівську духовну семінарію[3], студіював теологію і філософію у Львівському університеті.

Під час Першої світової війни — в австрійському війську. Служив санітаром у м. Коломиї. Перед приходом російських військ до Коломиї звільнений з військової служби, виїхав на Гірський Шльонськ (Польща) де працював на вугільних копальнях у Моравській Остраві (нині Чехія). Там арештований австрійською поліцією і направлений до табору інтернованих українців. Під час перебування в м. Клагенфурт(Австрія), за допомогою двох римо-католицьких священиків, одержав особисті документи і вступив до німецької духовної семінарії, де закінчив два роки теологічних студій.

Від 1917 року продовжив навчання у Львові. Від листопада 1918 — в Тернополі: секретар окружної національної ради, від травня 1919 — відповідальний секретар щоденної газети «Українські вісті» (Тернопіль). Разом з УГА відійшов за Збруч, комісар преси і пропаганди у містечку Летичів, наприкінці 1919 повернувся до Галичини.

7 квітня 1920 митрополит Андрей (Шептицький) рукопоклав на священика. У 1920—1923 душпастир у селах ЧернихівціЗарубинці нині Збаразького району, і Шляхтинці нині Тернопільського району. В 1923—1930 рр. на парафії у с. Кудобинцях нині Зборівського району.

Після пацифікації і спалення парафіяльного дому о. Мацелюха восени 1930, до 1935 р. був настоятелем Голгоцької парафії на Підгаєччиніта війтом сільської громади, у 1939—1941 рр. — адміністратор парафії у Козові.

В часи Другої світової війни виїхав на Лемківщину, звідти — до Німеччини. В таборі міста Аугсбург викладав латинську мову в гімназії для переселенців. У 1947 році виїхав до США. Призначений парохом Святоандріївської церкви у Філадельфії. Тут заснував товариство «Самопоміч», був його першим головою.

За заслуги як пастир, виховник, проповідник і організатор нагороджений званням почесного крилошанина львівської митрополичої консисторії. Зробив багато для поширення релігії своїми писаннями. Написав кілька книжок, його проповіді впродовж року друкувалися англійською («Sermons») та польською мовами в місячнику священиків «Казальніца».