сторінка  1  2  3 

 


Реформи в медицині: Тернопільський район пропонує свій варіант
07.02.2011

    У новий 2011 рік Україна ввійшла під знаком реформ: земельної, реформи енергетичного та житлово-комунального секторів, аграрно-промислового комплексу, пенсійної та звісно ж реформи охорони здоров’я. Експеримент з реалізації реформи системи охорони здоров’я триватиме два роки і стартуватиме у трьох пілотних регіонах – Донецькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях. Свій проект реформування галузі розробила й Тернопільщина. Та поки на верхах мудрують над тим, як зробити медицину якіснішою і доступнішою, у Тернопільському районі реформу охорони здоров’я успішно втілюють у життя вже кілька років. 2008-го створили Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання. До єдиного медичного простору Тернопільського району, куди увійшли амбулаторії сімейної медицини, цьогоріч приєднали і фельдшерсько-акушерські пункти. 2009 року відкрили нове приміщення клініко-діагностичного центру і обладнали сучасною апаратурою. Такі реформи охорони здоров’я у Тернопільському районі вже довели свою користь і медикам, і громадам. То ж чи доцільно відмовлятися від них заради тих, які нині пропонують? Чи варто руйнувати те, на що витрачено стільки сил, часу, коштів та енергії?
 
Замість ФАПів – медичні центри
Реформи медицини в Україні, як планує Уряд, здійснюватимуться за трьома напрямами. Перший — це реструктуризація мережі лікувальних установ. Друге завдання — перевірка нових фінансових механізмів, які дозволять правильно та ефективно використовувати бюджетні гроші. Концентрувати їх в тих лікувальних установах, які можуть і зобов`язані надавати якісну медичну допомогу і які дадуть, нарешті, стимули працювати лікарям краще, відновлять статус українського лікаря, повідомила перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова. Третьою складовою експерименту Ірина Акімова назвала систему оцінювання якості: яким чином гроші, які одержує лікар на своєму робочому місці, пов`язані з результатом, як він вилікував пацієнта.
За інформацією начальника головного управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Михайла Буртняка, реформувати медицину області планують у кілька етапів. На первинному рівні медицини в області заплановано до кінця 2011 року завершити формування центрів первинної медико-санітарної допомоги в кожному районі та приміських поліклініках. На місці звичних фельдшерсько-акушерських пунктів будуть створені нові сучасні центри з надання першої допомоги. У кожному районі планується відкрити 4-5 таких центрів.
На вторинному рівні, а це районні та міські лікарні, передбачається оптимізувати ліжковий фонд та мережу, сформувати консультативно-діагностичні центри на базі існуючих поліклінік
з наданням їм юридичного статусу. Впродовж 2012-2014 років планується створити 6 районних госпітальних округів, куди увійдуть заклади кількох районів.
 
Гроші повинні йти за пацієнтом
Реформа медичної галузі, яку нині пропонують верхи, призведе до погіршення в медицині, особливо сільській, вважає головний лікар Тернопільського районного територіального медичного об’єднання, депутат Тернопільської обласної ради Ігор Вардинець. "Наслідком цього проекту стане закриття лікарень, а медики поповнять лави безробітних. Цього не можна допустити, — наголошує Ігор Степанович. — Я погоджуюся з тим, що необхідно скоротити ліжковий фонд. В Україні ліжок на 60% більше, ніж в Європі. Тому виходить, що ми фінансуємо ліжко, а не пацієнта. Ці видатки дуже великі. Надмірна кількість ліжок у стаціонарах поглинає виділені бюджетні кошти, а хворий не відчуває позитивних змін. Судіть самі: у Тернопільській області на 10 тисяч населення припадає 80 ліжко-місць. У Тернопільському районі — 32, але і цього забагато. Раніше фінансувався ліжкофонд, тепер кошти виділяють на жителів. Торік, приміром, на кожного мешканця Тернопільського району припадало 416 гривень. Цього року фінансування не змінилося. Порівняно з сусідніми країнами, воно утричі менше, але на тлі інших районів у нас ситуація значно краща. Ми єдині в області, де на одного мешканця для придбання медикаментів припадає вісім гривень, на харчування пацієнтів — п’ять. Ці суми маємо завдяки тому, що зменшили кількість ліжок. Кошти, які раніше виділяли на оплату енергоносіїв, ми спрямували на забезпечення медичною допомогою пільговиків, на придбання обладнання та медикаментів".
Окрім того, необхідно збільшити асигнування на медицину. Адже 80% коштів, виділених з районного бюджету для галузі, йде на заробітну плату медиків. "Таке співвідношення — неправильне", — стверджує Ігор Степанович. Однак, щоб вирішити цю проблему, за словами головного лікаря ТРТМО, не можна зменшувати зарплати, які й так мізерні, треба збільшити фінансування галузі. Порівняймо: у країнах Європейського Союзу частка фінансування галузі охорони здоров’я від ВВП становить щонайменше 10%. А в Україні за всі роки незалежності не отримали навіть 3% фінансування цієї галузі від ВВП. Лише торік фінансування сягнуло 3,5%.
 
Піраміду поставили на ноги
Головний лікар ТРТМО Ігор Вардинець стверджує, що піраміда потреб населення в медичній допомозі, на жаль, поки що не пропорційна піраміді розподілу фінансових ресурсів у галузі.
— Сьогодні в Україні маємо дві взаємно перевернені піраміди: потреби населення і фінансові можливості медицини, які, на жаль, раціонально не стикуються, а первинна ланка медичної допомоги все ще далека від народу, — розповідає Ігор Вардинець. — У Тернопільському районі вдалося перевернути цю піраміду. Реформування галузі охорони здоров’я у нас вже відбувається, ми не чекаємо на пропозиції згори. Відтак, пропонуємо свою модель реформи, яку самі й втілюємо вже багато років. Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" дав Тернопільській районній раді право на самостійність у прийнятті рішень щодо змін у медичній галузі. Наприкінці 2008 року депутати Тернопільської районної ради прийняли рішення про створення територіального медичного об’єднання. До цього часу амбулаторії і ФАПи знаходилися на балансі сільських і селищних рад. Тепер амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти ми перевели на районний бюджет. Таким чином, створюємо єдиний медичний простір. Територіальне медичне об’єднання — це значна економія коштів, які не можуть використовуватися на інші потреби. Тепер заробітну плату працівники Тернопільської центральної районної лікарні, амбулаторій та ФАПів отримують одночасно фінансування потреб медикаментів також проводиться із централізованого бюджету. Таке нововведення корисне і для громади Тернопільського району, адже до цього часу амбулаторіям завжди бракувало коштів.
Ще одне досягнення медицини Тернопільського району і новий крок у напрямку реформування — відкриття 2009 року нового приміщення центральної районної лікарні. Клініко-діагностичний центр облаштований за сучасними стандартами медицини. "Наша лікувальна установа — це приклад роботи в нових умовах, — не приховує свого задоволення Ігор Вардинець. — Пацієнти отримують різні види медичних послуг. У новому корпусі лікарні працює хірургічне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, рентген-кабінет, лабораторія, УЗД, ЕКГ. Цілодобово функціонує травматологічний пункт. У найближчому часі ремонтуватимемо приміщення стоматологічного відділення та Великобірківського стаціонару. У Великоглибочецькому стаціонарі плануємо відкрити відділення для соціальнонезахищених верств населення. Завдяки зусиллям медиків забезпечуємо високий рівень діагностики і проводимо операції за новими сучасними методами. Робимо усе, щоб мешканці Тернопільського району отримували якісну і доступну медичну допомогу".
 
Наш досвід уже запозичують
Головний лікар ТРТМО Ігор Вардинець вважає, що план реформування медицини у Тернопільському районі, зокрема, створення територіального медичного об’єднання, сміливо можуть запозичити інші райони Тернопільщини. До речі, таку систему з успіхом почав впроваджувати Монастириський район. Напрацювання взяли до уваги Теребовлянський, Заліщицький, Бучацький райони. Ігор Степанович також повідомив, що, згідно з проектом, який пропонує головне управління охорони здоров’я ОДА, передбачається, що Тернопільський район стане госпітальною базою. "Ми, звісно, не проти надавати консультативно-діагностичну допомогу мешканцям інших районів. Завдяки обладнанню можемо обслуговувати 150 тисяч населення. Але ми категорично проти розширення стаціонару, — стверджує Ігор Вардинець. — Нині навпаки потрібно розширювати первинну ланку і забезпечувати лікування вдома".
 
Перед прийняттям — громадське обговорення
Проект медичної реформи, запропонованої управлінням охорони здоров’я ОДА, передбачає також створення відділів охорони здоров’я райдержадміністрацій, як замовників медичних послуг та розпорядників бюджетних коштів на відповідній території. "Це структура, яка нічого не має спільного з медициною, — вважає головний лікар ТРТМО Ігор Вардинець. — Кошти, виділені на медичний заклад, будуть зосереджені в руках чиновника. До того ж, виникає абсурдна ситуація: політреформа передбачає скорочення кількості держслужбовців, а проект медичної реформи на Тернопіллі — збільшення. Як головного лікаря ТРТМО, депутата Тернопільської обласної ради мене турбує майбутнє медицини Тернопілля, яку можемо отримати внаслідок погодження запропонованого проекту. Якщо точніше, то за таких умов сільської медицини не буде, — переконливо мовить Ігор Вардинець. — Зрештою, про які госпітальні бази можна говорити, коли у нас повне бездоріжжя? Ми пропонуємо винести питання реформування галузі охорони здоров’я на громадське обговорення. Нехай своє слово скаже народ, хай вирішить, чи потрібні громадам повноцінні лікарні, чи районні медичні заклади, у яких працюватимуть лише соматичні відділення для дорослих і дітей".
 
"Не нашкодь!"
Кожен українець ствердно може сказати, що медицина сьогодні потребує вдосконалення, як і решта галузей. Реформувати українську медицину вже намагалися не раз. Цього року маємо чергову спробу. Політики обіцяють, що реформа обов’язково принесе результат. Сподіваємося, що він буде позитивний: на користь тих, хто лікує, і хто звертається за допомогою.
І реформуючи, варто, все-таки, не забувати про заповідь батька-Гіппократа: "Не нашкодь!"