сторінка  1  2  3 


 



Василь Дідух: “45-річчя Тернопільського району — це пора зрілості, утвердження, осмислення
08.12.2011







    45 років тому, 8 грудня 1966 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради УРСР, на карті Тернопільщини та України з’явився Тернопільський район. До складу новоутвореного Тернопільського району тоді частково увійшли населені пункти Підволочиського, Теребовлянського, Зборівського, Збаразького та Козівського районів. Адміністративним центром Тернопільського району стало місто Тернопіль. Сьогодні Тернопільський район – потужна адміністративно-територіальна одиниця зі сформованим соціально-економічним, промисловим, культурним потенціалом, багатими земельними ресурсами, інвестиційно приваблива, господарський і соціальний комплекси якої забезпечені кваліфікованими кадрами. Вагу, яку має сьогодні Тернопільський район в Тернопільській області, багато хто пов’язує  з тим, що майже 14 років, четверту каденцію підряд, Тернопільську районну раду очолює Василь Степанович Дідух – заслужений економіст України, віце-президент Української асоціації місцевих та регіональних влад. За багаторічну роботу в органах місцевого самоврядування він нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України. Сьогодні  голова Тернопільської районної ради Василь Дідух – наш гість.

 

Гордість району — його люди

 – Василю Степановичу, в непростих соціально-економічних умовах, складних суспільних реаліях чи є відчуття свята?

 – В житті мають бути не тільки буденщина, важка щоденна праця, а щось і світле, приємне для душі і серця. Я вважаю, що ми повинні жити повнокровним життям.

– 45-річчя не є ювілейною датою. Згадаймо: навіть 70-річчя Тернопільщини пройшло свого часу скромно, непомітно. Та й Ваша ідея щодо широкого відзначення 45-річчя Тернопільського району, як відомо, мала як прихильників, так і противників.

 – У Тернопільському районі склалася добра традиція. Ми спільно всією районною громадою відзначали 35-річчя створення району, а в 2006 році відзначили 40-річний ювілей Тернопільського району. І ось тепер відзначаємо 45-річчя.

45 років  – це вік зрілості і утвердження, розквіту і осмислення, час стрімкого злету. Я дуже хочу, щоб це свято стало для нас коротким приємним відпочинком між вчора і завтра. Щоб ми всією громадою Тернопільського району, зібравшись із силами і духом, сміливо і впевнено могли крокувати далі незвіданою дорогою, яка впише нові рядки до славного літопису Тернопільського району.

Це прекрасна нагода зібрати в одному залі представників усіх 40 сільських та селищних громад району, освіти і медицини, культури і спорту, сільського господарства і промисловості, наших шановних  ветеранів, тих, хто своєю працею примножував славу Тернопільського району. Це унікальна можливість зібрати на свято і тих, хто двадцять років тому очолював національно-визвольні змагання на початку 90-х років, створював незалежну Українську державу. Щоб кожен з присутніх міг сказати : “Я пишаюся тим, що живу і працюю в Тернопільському районі”. А рішення про відзначення 45-річчя району, все таки, приймала районна рада абсолютною більшістю голосів.

 – Повз увагу громадськості не пройшов і той факт, як згуртовано, яскраво відзначено останнім часом в районі ювілеї населених пунктів: 450-річчя Дубівців, 600-річчя Великих Бірок, 600-річчя першої письмової згадки про Чернелів-Руський, 480-річчя Великого Глибочка…

 – Так, дуже багато наших сіл відзначали, відзначають і думаю, що і в майбутньому відзначатимуть ювілейні дати з дня їх заснування. Це дуже гарна практика, бо ніщо так не згуртовує громаду, як такі спільні заходи. Все, що робиться, робиться для людей. Їх треба шанувати і за найменшої можливості віддавати їм належне. Якраз із цих мотивів до 20-річчя Незалежності України ми вперше за роки незалежності відновили районну дошку пошани. Там, без перебільшення, зібрано еліту Тернопільського району. Це люди, які забезпечують стабільний розвиток в сільському господарстві і промисловості, працівники медицини, освіти та культури, спорту, службовці, сільські голови. Гордістю Тернопільського району є освітяни Надія Романівна Тищук, Антоніна Григорівна Дорош, Людмила Несторівна Радьо, медичні працівники Ігор Степанович Вардинець, Володимир Романович Лісовський, Марія Мирославівна Уніят, працівники культури Володимир Іванович Войнарський, Наталія Ярославівна Огірка, Любов Григорівна Бик, працівники соціальних служб Людмила Петрівна Осадчук і Галина Юріївна Гумницька, працівники сільського господарства Юрій Романович Березовський, Наталія Володимирівна Янкевич, Володимир Григорович Крупніцький, Григорій Євгенович Пінязь, Іван Адамович Чайківський, Андрій Степанович Баран, Мирон Михайлович Кубант, промисловості Дмитро Ярославович Симко, сільські голови Анатолій Романович Кулик, Олег Андрійович Кохман, Дмитро Михайлович Федорчук, перший заступник голови Тернопільської районної державної адміністрації Володимир Петрович Дев’ятков, начальник відділу культури і туризму Тернопільської районної державної адміністрації Андрій Васильович Галайко, завідуюча Тернопільським районним методичним кабінетом Галина Іванівна Кубелко, капітан збірної України з біатлону, майстер спорту міжнародного класу Олена Михайлівна Підгрушна. Ми гордимося колективом Баворівської ЗОШ І-ІІІ ст., яку очолює Микола Степанович Костик, народним танцювальним ансамблем “ГлоріяБай” з с. Байківці, який очолює Лілія Вельган, а також  колективом ТОВ “СЕ Борднетце-Україна”, який очолює Екхарт Бістрам.

Ми не забуваємо і про тих, кого вже немає з нами, але за життя вони прославили свою малу батьківщину – Тернопільський район. Наша земля подарувала світові та Україні Ярослава Стецька, Соломію Крушельницьку, знамениті родини Барвінських та Анткових. Ми гордимося поетом Василем Ярмушем, істориком, археологом, мистецтвознавцем, політичним діячем Ігорем Геретою, літературознавцем Петром Медведиком, академіком Кирилом Студинським, українськими поетами Левком Крупою та Петром Тимочком, отцем Миколою Михалевичем – видатним українським пасічником. Ми завжди будемо пам’ятати про блаженних отців Якима Синьківського та Зеновія Ковалика, які загинули в сталінських катівнях за віру Христову. Цей перелік наших славетних земляків можна було б ще продовжувати і продовжувати. На їх честь до 45-річчя району ми відкрили портретну галерею “Славетні земляки”.

За пройденими 45 роками криється нелегкий шлях поступу, спади і злети, помилки і розчарування, але в нас ніколи не виникало почуття безвиході. Рух вперед неможливий без глибокого аналізу зробленого, аналізу наших помилок і правильних висновків з минулого.


Заслужена 
першість

– Василю Степановичу, Ви корінний житель Тернопільського району, більше 30 років працюєте в районі, пройшли шлях від спеціаліста до керівника району. Як Ви з висоти прожитих років, як голова Тернопільської районної ради, можете оцінити нинішню економічну ситуацію в районі?

 – Тернопільський район дуже компактний і розміщений навколо Тернополя в 56 населених пунктах, в яких проживає 65 тисяч населення. Найголовніше завдання для влади району – створити цим людям сприятливі умови для життя і праці, забезпечити їх добрими медичними закладами, школами, дитячими садочками і побутовими умовами. Ми прекрасно розуміємо, що вирішити ці питання можна лише через економіку. Промисловий потенціал району представляють 20 промислових підприємств, на яких працює 4055 працівників. На цих підприємствах виробляється 21,2% промислової продукції Тернопільської області. За 9 місяців 2011 року вироблено промислової продукції на 556 млн. грн.   Порівняно з 2010 роком виробництво зросло на 149%. Ми по праву гордимося інвестиційним проектом, в результаті якого на теренах району з’явилось підприємство “СЕ Борднетце-Україна”, на якому сьогодні працює близько 3 тисяч працівників.

Стабільно впродовж багатьох років розвивається сільське господарство. В районі функціонує 126 сільськогосподарських підприємств, з них 28 товариств, одна агрофірма і 97 фермерських господарств, які обробляють 34 тис. га ріллі. В 2011 році всіма категоріями господарств вироблено 112 тис. тонн зерна і це не остаточна цифра. Це найбільший валовий збір за всю історію Тернопільського району.

Далеко за межами області відоме господарство ПАП “Агропродсервіс”, яке очолює Іван Адамович Чайківський. Це зразок сільськогосподарського підприємства 21 століття. Найсучасніші технології в тваринництві дають можливість на сьогоднішній день утримувати 37 тис. голів свиней і мати середньодобові прирости в межах 530 грамів. Лише завдяки цьому підприємству Тернопільський район займає перше місце в області з виробництва м’яса.

Постійно в полі зору керівництва району наповнення місцевого бюджету. За 9 місяців 2011 року за рахунок перевиконання бюджету ми додатково отримали 1,6 млн. грн., які спрямували на зарплату бюджетникам та утримання шкіл, дитячих садочків і закладів культури. Зараз ми працюємо над пошуком і залученням в район інвестицій. Нещодавно відбулася зустріч керівництва району з керівниками заводу “СЕ Борднетце-Україна”, за погодженням з Байковецькою сільською радою ми запропонували німецьким партнерам ще одну земельну ділянку під будівництво другого заводу на території району.

Практично завершено розробку всієї технологічної документації серйозного і перспективного для району проекту “Комунальне підприємство Тернопільської районної ради – оптово-роздрібний ринок “Тернопільський”. Плануємо до кінця 2011 року пройти реєстрацію в Міністерстві агропромполітики, а вже в наступному році приступити до безпосередньої реалізації цього проекту, який може докорінно змінити ситуацію в районі та області на ринку сільськогосподарської продукції.

Економічний поступ Тернопільського району в цьому році досить добрий. Про це свідчить той факт, що за підсумками роботи за півріччя, а також і 9 місяців, район за рейтингом всіх показників економічного розвитку твердо утримує першість в області. За це велика подяка всім керівникам промислових і сільськогосподарських підприємств.

Не хлібом єдиним

– А яка ситуація сьогодні в медицині, освіті, культурі, спорті, бо ж не хлібом єдиним живе людина?

 – Ці питання є пріоритетними для керівництва району і зокрема для Тернопільської районної ради. Два роки тому ми створили в районі комунальний заклад “Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання”, в склад якого увійшли всі медичні заклади району, а наприкінці минулого року перевели туди і всі фельдшерсько-акушерські пункти.

Таким чином було сформовано єдиний медичний орган – територіальне об’єднання. В кінці 2009 року ввели в експлуатацію нову районну лікарню. Будували її тривалий час в основному власними силами. На завершальному етапі будівництва підключилась і держава, особливо Тернопільська обласна рада. Тепер ця лікарня – один з найкращих медичних закладів Тернопілля. Відкрили нове приміщення відділення швидкої медичної допомоги, відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Зараз завершуються роботи з облаштування фізіотерапевтичного відділення. Завдяки рішенню Верховної Ради до кінця 2011 року в районну лікарню надійде обладнання на суму 7 млн. грн.  Це солідна підтримка держави, і ми вдячні за це.

У планах на наступний рік – капітальний ремонт стоматологічної поліклініки, поточний ремонт поліклініки в Тернополі, ремонт лікарні у Великих Бірках та відкриття на базі колишньої дільничної лікарні у Великому Глибочку хоспісу. Щодо останнього пункту сподіваємось на підтримку обласної ради. Як бачите, ми не сидимо, склавши руки, а поступово, без зайвого галасу виконуємо те, що нам доручила громада Тернопільського району.

Те ж саме відбувається і в галузі освіти. Сьогодні до послуг 4746 дітей шкільного віку в районі функціонує 15 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст., 19 шкіл І-ІІ ст. та 14 шкіл І ст. Для 1263 дошкільнят функціонує 27 дитячих садочків. У складних фінансових умовах ми розпочали цього року і плануємо відкрити до початку наступного року дитячі садочки у селах Лозова і Гаї Шевченківські, а в наступному – в с. Ігровиця. І, безперечно, окрасою Тернопільського району стане дитячий садок в с. Великі Гаї на 115 дитячих місць, будівництво якого практично завершується. Приємно, що є розуміння і підтримка в питаннях завершення будівництва школи в с. Стегниківці, а також початку будівництва сучасних шкіл у селі Байківці та селищі Велика Березовиця з боку голови обласної державної адміністрації.

Наш район – це дуже цікавий і багатий край з великими традиціями, неповторною самобутністю і красою. І не дивно, що сьогодні в закладах культури Тернопільського району працюють 26 колективів, які носять звання “народний” та “зразковий”.

Джерело натхнення — приклад попередників


 – Що є предметом особливої гордості для Вас і де джерела натхнення? 14 років на посаді голови Тернопільської районної ради – з одного боку,  це стабільність, з іншого – є ризик трансформації творчих підходів у рутину…

 – Кожна добра справа зроблена для громади району – це вже гордість за те, що ти особисто доклав зусиль до її вирішення. Таких предметів гордості за три десятки років набереться чимало. А джерелом натхнення для мене є і праця моїх попередників на посаді голови районної ради. Сьогодні я хочу їх згадати. Першим головою Тернопільської районної ради (1966-1971 рр.) був Йосип Іванович Савич. Змінила його на цій посаді Стефанія Костянтинівна Бойцун (1971-1976 рр.). Сім років районну раду очолював Євген Семенович Івахів (1976-1983 рр.). В 1984 році головою районної ради було обрано Бориса Григоровича Косенка, який працював до 1992 року. Два роки на цій посаді трудився Роман Дмитрович Решетуха (1992-1994 рр.). В липні 1994 року на прямих виборах головою районної ради було обрано Василя Степановича Коломийчука, який працював до квітня 1998 року, а потім ще кілька років очолював Тернопільську районну державну адміністрацію. Всі, хто знав і знає цих людей, можуть сказати одне: це великі особистості і в них було чому повчитися. Мені особисто пощастило працювати з Борисом Григоровичем Косенком і Василем Степановичем Коломийчуком. Повірте, це школа, яка залишилась на все життя. Цього не викладають в жодних вузах. Прийшовши в 1998 році до керівництва Тернопільською районною радою, я взяв від них дуже багато. А загалом, знаєте, чому район динамічно розвивається і нарощує обсяги виробництва продукції? Та тому, що дійсно в Тернопільській районній раді є стабільність, а це – основа.

 – Якщо читати повідомлення в мережі Інтернет та місцевих форумах, складається враження, що політичне протистояння депутатів у Тернопільській районній раді досить напружене. А як насправді?

– Політичне протистояння в Тернопільському районі було перед місцевими виборами минулого року і під час обрання голови районної ради. Моя політична сила виграла вибори в районі, а я і мажоритарні, вчетверте очоливши районну раду. Всі депутати районної ради для мене, в першу чергу, колеги і партнери. Я очолюю районну раду, а не певну частину депутатів. Для мене головне – не політична тріскотня і зайва можливість покрасуватися на публіку, а конкретні справи – економіка, охорона здоров’я, освіта, соціальний захист жителів району, культура, спорт.

Після першої організаційної сесії ми з депутатами домовились, що всю увагу зосередимо на вирішенні господарських питань, створенні нормальних умов для життя в районі. А це, в свою чергу, викликає таку бурхливу реакцію моїх політичних опонентів в засобах масової інформації та в мережі Інтернет. І взагалі, депутатський корпус Тернопільської районної ради цього скликання досить сильний. Практично всі депутати – люди з вищою освітою. Половина з них пройшла жорстку мажоритарну боротьбу. Їх, як кажуть в народі, не проведеш і вони добре знають, де зерно, а де полова. Як голова районної ради я цими людьми просто пишаюся. У такій ситуації легше працювати і Тернопільській районній державній адміністрації.

Майбутнє місцевого самоврядування


 – Зараз розробляється пакет дійсно революційних законів, які торкнуться і питання проходження служби у органах місцевого самоврядування, і самої долі місцевих рад – є чутки про укрупнення адміністративних районів, а Закон про об’єднання територіальних громад, який дозволить радам “зливатися” у одне ціле, – не міф, він реально доопрацьовується зараз фахівцями та готується на подання до Верховної Ради. У нашому районі 40 сільських та селищних рад, які включають 56 населених пунктів. Як Ви як голова районної ради та віце-президент Української асоціації місцевих та регіональних влад ставитесь до цих процесів?

 – Ми запізнились з проведенням адміністративно-територіальної реформи мінімум на 10 років. Ми то наближаємося впритул до неї, то так само швидко віддаляємося.

Тривалий час все залежало від політичної доцільності, а все решта, як правило, відкидалося. Зараз ми знову стали на порозі проведення реформи. Я зараз чомусь впевнений,  що в керівництва держави знайдеться воля для її реалізації. Українська асоціація місцевих та регіональних влад і особисто президент асоціації Сергій Іванович Чернов постійно в цьому процесі. Це питання неодноразово обговорювалось на засіданнях правління, семінарах, круглих столах, нарадах. Вироблені пропозиції нашого бачення цього питання. Зараз дуже важливо, наскільки прислухаються до наших зауважень в Кабінеті Міністрів та у Верховній Раді.

А реформу потрібно проводити і це можна прослідкувати на прикладі Тернопільського району. На початку 90-х років було 28 сільських та селищних рад. Буквально за декілька років їх кількість збільшилась до 40. І якщо б Верховна Рада не наклала мораторій, то я впевнений, що ми мали б їх близько 50.

Абсолютна більшість сільських рад сьогодні економічно слабкі і практично не можуть заробити кошти навіть на утримання самих себе. В цій ситуації єдиний вихід – об’єднання територіальних громад навколо сільської чи селищної ради, яка має більший економічний потенціал. Але при цьому обов’язково треба знати і враховувати думку людей, які будуть об’єднуватись. Потрібно проводити референдум. Це принципова позиція нашої асоціації і ми від неї не відмовимось. Інтереси людей повинні бути понад усе.

На горизонті — півстолітній ювілей


– До 50-річчя Тернопільського району залишилось небагато – всього одна п’ятирічка. Як бачите Тернопільський район у близькій і більш віддаленій перспективі?

 – Минулого року ми йшли на місцеві вибори під гаслом “Спільні зусилля на розвиток Тернопільського району” і виписали чітку програму дій до 2015 року. Головне зараз – реалізувати цю програму. Це забезпечить району рух уперед, а його жителям створить кращі умови для життя і праці. А в майбутньому я бачу Тернопільський район сильним економічним регіоном зі значно сильнішою соціально-економічною базою. У нас дуже хороші перспективи.

 – Вам вдається за будь-яких обставин мати потужну підтримку для реалізації ідей та планів в районній раді і громаді району. Можливо, все починається з особистості керівника? Чим дорогий Тернопільський район Вам особисто?

 – Знаєте, я на керівні посади, якби моя воля, завжди призначав би місцевих людей. Бо місцевий керівник, знаючи, що йому вже звідси нікуди поїхати, знаючи, що поряд вся його родина, діти, знайомі, буде старатись робити щось добре для громади  максимально. Буде виконувати обіцяне, бо знає, що його за це спитають. Якщо робиш все відкрито, прозоро, люди обов’язково підтримають і допоможуть.

Чим дорогий для мене Тернопільський район? Всім. Насамперед людьми, добрими, щирими, працьовитими, розумними і терпеливими, великою кількістю однодумців, з якими йду по життю, які мене поважають і підтримують. Дорогий моєю маленькою, але рідною Романівкою, де я народився, навчався, знайшов свою другу половину, де народились і виросли наші  добрі і розумні діти, сьогодні маємо вже дорослих онуків. Дорогий пам’яттю про моїх батьків і батьків дружини, а зараз ще і брата, могили яких на цвинтарі в Романівці. Я, як можу, так і допомагаю своїм землякам, але для мене так само дороге кожне село Тернопільського району. Хочеться, щоб всі жили щасливо і заможно.


Ганна Макух