Художня література посідає особливе місце в культурній картині світу як унікальний вид мистецтва (мистецтво слова) й унікальна форма збереження морально-естетичного досвіду людства. Отже, кожен літературний твір самим фактом свого існування є історико-культурним явищем і для правильного розуміння він розглядається й у цій своїй якості. Формування цілісної картини світу, духовність, культура особистості й планетарне мислення – одні з головних принципів оновлення національної системи освіти, тому культурологічна лінія є однією з трьох основних ліній Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Проблема теоретичного обґрунтування і практичного застосування культурологічного компоненту є однією з найменш вивчених  проблем сучасної методики викладання світової літератури.

Специфіка світової літератури як навчального предмета передбачає високий рівень культурологічної підготовки школярів, їхнього всебічного культурного розвитку. Відповідно це вимагає більш ґрунтовного та різноманітного залучення до уроків культурологічного контексту. Ця робота обов’язково повинна мати системний характер. Саме тому змістовна культурологічна лінія посідає значне місце в літературному компоненті освіти учнів і залишається найбільш актуальною на уроках світової літератури.

Проведено Гричкою О.М. відкритий урок  у 9 класі О. Генрі «Останній листок». «Втілення в образі Бермана найкращих рис: готовності до непоказної самопожертви та любові до ближнього» .