Органи ДФС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі – Порядок №1146).

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Водночас 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (далі – Наказ №60).

З урахуванням п. 4 Наказу №60 з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» зі змінами та доповненнями втрачає чинність.

Відповідно до абзацу першого п. п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

Абзацом одинадцятим п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС інтегровані картки платника (далі – ІКП) закриваються із встановленням дати закриття за умов:

- погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

При цьому згідно з абзацом третім п. 4 глави 1 розд. ІІ Порядку №422 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Отже, повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.

 43-46-10, 43-46-46.