| Основні аспекти реєстрації реєстраторів розрахункових операцій 14.08.2019 Нещодавно в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області заступник начальника управління обслуговування платників-начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, електронних сервісів та електронного документообігу, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Головного управління ДФС у Тернопільській області Андрій Петришин під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій. Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Змінено адресу підприємства. Чи потрібно перереєстровувати РРО при зміні таких даних?
Відповідь: Так, потрібно. Перереєстрація РРО/книг обліку розрахункових операцій при зміні даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у реєстраційному посвідченні чи книзі обліку розрахункових операцій та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, здійснюється на підставі заяви без додатків.
Питання 2. Чи можна продавати валюту при виході з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії??
Відповідь: Суб’єктам господарювання та їх представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти при виході з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.
Питання 3. Як звітують власники РРО?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
По дротових або бездротових каналах зв’язку подають: · електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані - суб’єктами господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти); · інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО – суб’єктами господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Такі вимоги визначені п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій, подають суб’єкти господарювання за формою №ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК.
Питання 4. Як суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої КОРО, дати реєстрації КОРО, дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО? Відповідь: Для інформування суб’єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: · дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (ПІБ), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги ОРО, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації; · дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (ПІБ), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО. Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації. Питання 5. Чи є обов’язковим реєстрація та опломбування РРО?
Відповідь: Так, обов’язково. Звертаємо увагу, коли при здійсненні розрахункових операцій використовується незареєстрований, неопломбований або опломбований з порушенням встановленого порядку РРО, до суб'єктів господарювання застосовують фінансові санкції згідно із статтями 17, 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Питання 6. Яке спрощення діє для реєстрації РРО?Відповідь: Суб’єкти господарювання мають можливість здійснювати реєстрацію РРО на підставі однієї лише заяви (за спрощеною формою) без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу у паперовій формі, або засобами електронної пошти при заповненні заяви в особистому кабінеті платника.
Сектор комунікацій Головного управління ДФС у Тернопільській області |
.gif)
.jpg)
